Запали свічку пам ’яті…

 

З нагоди Дня пам ’яті жертв голодомору

Вогонь пам’яті, вогонь каяття і прощення, спокути й очищення. Хай не гасне свіча. Як не гасне людська пам’ять у віках. І скільки б років і століть не минуло, ми будемо нести в душах святий спомин про невинно убієнних – як пересторогу всім сущим на Землі. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі, пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю, були присвячені хвилини скорботи…

На знак вшанування у населених пунктах нашого району 23 листопада відбулися жалобні заходи.

 У мітингу-реквіємі біля пам’тника жертвам Голодоморута політичних репресійу місті Тальне взяли участь керівники району та міста, представники громадськості та молоді, небайдужі жителі.

Схиливши голови, тальнівчани ішли до пам’тника, несли квіти, свічки, пшеничні і житні колоски.

…Колоски, перев’язані чорною стрічкою. Щоб ніколи і ніхто не забував ні на мить страшних сторінок історії, щоб не повторилася велика трагедія. Листопад несе нам трагічну дату – вшанування пам’яті жертв голодоморів, яких на території нашої країни довелося пережити аж три. Та найжахливішим і масштабним був голод 1932-1933 років, який забрав не один десяток мільйонів людей. У цей період перестали битися серця понад чверті усіх українців, жодну родину не оминуло лихо. Чорною була весна 1933 року - в Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 25 тисяч щодня. У нашому районі загинуло понад 10 тисяч людей. У селах Тальнівщини встановлено пам’ятні знаки, імена загиблих від голодної смерті занесені до Всеукраїнської книги пам’яті.

Мерехтіли вогники свічок і лампадок. Мов давали очищення, каяття і надію. Ми пам’ятаємо…

Хай пам’ять про всіх заморених голодом згуртує нас, живих, дасть нам силу і волю, мудрість і наснагу.

 

 

 

Фотозвіт

Повернутись