На Тальнівщині прощались із загиблим в АТО героєм: в останню путь провели Віктора Мельниченка

   15 жовтня 2014 року на Тальнівщині попрощалися з героєм, загиблим під час бойових дій в зоні АТО, 42-річним Віктором Мельниченком. Попрощатися з Героєм прийшли кілька тисяч людей: майже усі жителі села Веселий Кут, представники всіх територіальних громад  та громадськості району. Люди не приховували сліз.

  Провести в останню дорогу героя, який поліг за мирне життя своїх співвітчизників також прийшли представники влади області, району та села. Невичерпний патріотизм, відданість ідеалам незалежної, демократичної та заможної України, непохитний бойовий дух Віктора  назавжди залишиться яскравим прикладом для всіх. Це велика втрата не лише для родини загиблого, а й для всієї Тальнівщини. У нього  залишилися  старенька мати,  дружина  та  двоє   синів.

   Співчуття родині і друзям загиблого висловили від Черкаської обласної державної адміністрації та обласної ради голова обласної ради Валентина Коваленко, від райдержадміністрації та районної ради голова райдержадміністрації Юрій Нечай,  від жителів громади-сільський голова Павло Козаченко. Учасники траурного мітингу щиро дякували матері за виховання мужнього патріота України. Валентина Михайлівна  зазначила, що Віктор Мельниченко відстоював інтереси не лише України,  а  й зокрема, черкаської землі, щоб тутешні діти жили вільно, і що він посмертно нагороджений відзнакою «За заслуги перед Черкащиною». Дану нагороду вона вручила  його синам.

  В.о. Папужинського сільського голови Оксана Запорожець прочитала вірш написаний її чоловіком:

Прийшла війна

Прийшла війна уже й до нас
Вже й наш герой загинув.
Покинув рідний край, сім’ю
І в небеса полинув.
 
Він боронити рідний край
Пішов за нас із вами,
Його не буде серед нас,
Не буде сина в мами.
 
Не обійме своїх дітей,
Не обійме дружину,
І не посадить вже вербу,
Березу чи калину.
 
Не зміг стерпіти він біди,
Як плаче Україна.
Вона покликала його
Як кличе мати сина.
 
Він землю боронить пішов
Від «брата» - супостата,
Щоб не прийшла до нас біда
Сюди – у кожну хату.
 
А хлопець був такий простий,
В селі зростав, трудився
Гордились ним його батьки
І рідний брат гордився.
 
Було б прекрасно все, але…
Прийшла війна проклята!
Забрала сина у батьків
В дітей забрала тата!
 
Стоїть і плаче все село
Біля його могили,
Бо пережить таку біду
Немає просто сили!..
 
Пройдуть роки і в небесах
Лелека закурличе,
Ми всі подивимось туди,
То може Віктор кличе…
 
    Віктор  був палким патріотом та віддав своє життя за кожного українця.
        Пам’ять про Героя  завжди  житиме у  серцях земляків.

Фотозвіт

Повернутись